Прощання ізраїльтянки
.
Прощання ізраїльтянки
Василь Іванович Агапкін створив марш «Прощання слов’янки» в 1912 році. В той період розпочалася Балканська війна. Греки, серби, болгари, чорногорці ризикували життям, аби позбавитися турецького поневолення. Серед вояків були і патріотично налаштовані жінки, які йшли у прості солдати». Спочатку марш виконувався без слів, звучала лише музика.
Поштовхом для Агапкіна послужило газетне повідомлення про Софію Йоаннович. Її доля чимось зачепила Василя Івановича і думка про неї не відпускала. Народилось натхнення і він сідав за фортепіано та грав. Мелодія далась не одразу, але він працював неупинно, довго (про це свідчили домашні). Свій перший варіант твору він показав тодішньому капельмейстеру оркестру Милову. Той зробив свої зауваження. Марш знову переробили. Милов порадив Агапкіну відвезти ноти нового маршу у місто Сімферополь, де мешкав капельмейстер Яків Йосипович Богорад, який був також видавцем нот. Богорад і допоміг оркеструвати марш та записати клавір. В тому ж Сімферополі і були оприлюднені перші сто зразків нот маршу. В сентиментальній стилістиці того періоду на обкладинці сумна паньонка прощалася з гусаром.
P.S.
Яків Йосипович Богорад був розстріляний німецькими нацистами у числі інших євреїв Сімферополя 12-13 грудня 1941 у протитанковому рову на 11-му кілометрі Феодосійського шосе. Василя Івановича Агапкіна теж могли розстріляти, але йому пощастило більше ніж Якову Йосиповичу Богораду. У 1953 році на нього була заведена справа у звинуваченні допомозі сестрам з Угорщини (Агапкін пересилав їм гроші після сталінських репресій їх батька). Донос був від замполіта оркестру, котрим керував Агапкін. Але на початку березня 1953 р. помер Сталін і стало не до якогось старого музиканта. Справу згодом закрили.
Марш Агапкіна не забутий, його зараз виконують в різних країнах світу. Ось як він звучить в Ізраїлі. Здається, ця мелодія чимось нагадує єврейську мелодію! А може Василь Іванович Агапкін мав єврейське коріння?
.
Невідомо чи були у Агапкіна єврейські корені, а от у її аранжувальника Якова Йосиповича Богорада були. До речі, більшість, так званих “народних” россійських і радянських пісень, було написано Блантером і Дунаєвським!
1 Катюша Матвій Блантер 1938 Один із найбільш масових хітів радянської епохи
2 Песня о Щорсе Блантер 1935-ті Патріотична пісня 1930-х
3 В путь-дорожку дальнюю Блантер — Одна з “пулеметних пісень” Блантера
4 В лесу прифронтовом Блантер — Ще одна з тих же серій пісен
5 Враги сожгли родную хату Блантер — Зі збірок Блантера
6 В городском саду Блантер — Популярна пісня, що зустрічається в каталогах Блантера
7 Марш Будённого Дмитро / брати Покрасс 1920 Один із ранніх маршів Покрассів
8 Красная армия всех сильней («Белая армия, чёрный барон…») Покрасс 1920-ті Один із символічних маршів братів Покрасс
9 Три танкиста Покрасс к/ф Трактористы, 1939 Один із найвідоміших маршів епохи
10 Принимай нас, Суоми-красавица Брати Покрасс 1939 Пісня, присвячена подіям радянсько-фінської війни
11 Песня о Днепре Марк Фрадкін 1941 Бойовий хіт початку війни
12 Случайный вальс Фрадкін 1943 Військовий / естрадний хіт
13 Дорога на Берлин Фрадкін 1944 Пісня визвольних наступів
14 Москва майская Дмитро / брати Покрасс 1937 Один зі святкових маршів / пісень про Москву
15 Конноармейская Дмитро / брати Покрасс 1936 Пісня-марш, що увійшла до репертуару
16 Марш Сибирского 41-го полка Дмитро Покрасс 1919 Ранній марш у кар’єрі Покрасса
17 Гей-гей, седлай коней Дмитро Покрасс 1920-ті Легка естрадна пісня / маршова тема
18 Не скосить нас саблей острой Покрасс 1937 Один із популярних маршів / патріотичних пісень
19 Если завтра война Покрасс 1938 Пісня-заклик тих років
20 Штурвальный с “Марата” Блантер — Пісня на тему морського судна “Марат” у каталогах Блантера
Всемирное признание Матвею Исаковичу Блантеру принесла «Катюша».
Потом были «До свиданья, города и хаты», «В лесу прифронтовом», «Огонек», «Жди меня», «Как служил солдат»
«В городском саду», «Грустные ивы», «Черноглазая казачка», «Надежды маленький оркестр»
Исаак Осипович Дунаевский
«Дорогая моя столица»
«Песня о Родине» (фильм «Цирк»)
«Эх, хорошо в стране советской жить!»
«Марш весёлых ребят», «Сердце (песня Анюты)», «Как много девушек хороших» (фильм «Весёлые ребята»)
«Песня о Каховке» (фильм «Три Товарища»)
«Марш водолазов» (фильм «Путь корабля»)
«Спортивный марш», «Если Волга разольётся» (фильм «Вратарь»)
«Песня о весёлом ветре», «Песенка о капитане» (фильм «Дети капитана Гранта»)
«Ой, цветёт калина», «Каким ты был» (фильм «Кубанские казаки»)
«Марш энтузиастов» (фильм «Светлый путь»)
«Пути-дороги»
«Дорожная песня»
«Дальняя сторожка»
«Летите, голуби»
«Море»
«Гвардейский привал»
«Не тревожь ты себя, не тревожь»
«Ехал я из Берлина»
«Снова поёт соловей»
«Сторонка родная»
«Школьный вальс»
«Заздравная»
«Песня о Волге» (фильм «Волга-Волга»)
«До чего же хорошо кругом»
Дунаєвський народився в селі Лохвиця на Полтавщині, а Блантер в місті Почеп Чернігівськоєї губернії, нажаль зараз це Брянська область.
Нащадки радянських композиторів забороняють використовувати їх пісні в Росії до 9 травня, бо Росія стала-країною агресором і сама поводиться, як нацистська Німеччина. Джерело: https://censor.net/ua/n3412382